Відкривається в новій вкладці
17. Листопада 2026

Посилення міжнародних кліматичних партнерств та стійкості промисловості на COP31

Поряд із заходами в Українському павільйоні, українська делегація – представлена на переговорах високого рівня заступником Міністра економіки та довкілля України Олександром Краснолуцьким – провела низку двосторонніх і багатосторонніх зустрічей на COP31 в Анталії, спрямованих на розвиток кліматичної співпраці, розбудову інституційної спроможності та створення практичних умов для післявоєнного зеленого 

Під час двосторонньої зустрічі з президентом Федерального агентства з охорони довкілля Німеччини (UBA) Дірком Месснером Олександр Краснолуцький висловив глибоку зацікавленість України у залученні німецької регуляторної та технічної експертизи. Німеччина підтвердила готовність підтримувати Україну за трьома ключовими напрямами: координація роботи робочої групи з довкіллєвого права, надання консультативної підтримки у питаннях збереження лісів та біорізноманіття, а також налагодження довгострокової співпраці щодо системи торгівлі викидами (ETS). Оскільки Україна приєдналася до Європейської мережі довкіллєвих агенцій, вона також отримає підтримку з боку Німеччини для розбудови національної агенції з моніторингу довкілля відповідно до стандартів ЄС напередодні майбутнього вступу до ЄС. Обидві сторони наголосили на необхідності переходу від точкових ініціатив до створення спеціалізованої інституційної основи для довгострокової співпраці, при цьому Краснолуцький підтвердив політичну волю України та звернувся до Німеччини по допомогу в розробці спільної дорожньої карти.

На зустрічі із Кліматичним клубом Україна наголосила на меті перейти від фрагментарної співпраці до ширших системних промислових партнерств у галузях енергетики, металургії, виробництва цементу та хімічної промисловості для впровадження низьковуглецевих технологій. Особливу увагу приділили зобов’язанню України ухвалити національне законодавство про ETS до 1 квітня 2027 року відповідно до вимог Європейської комісії, а також впровадженню Механізму прикордонного вуглецевого коригування ЄС (CBAM). 


Як під час переговорів із Кліматичним клубом, так і на окремій зустрічі з депутатом Європейського парламенту від Нідерландів ідоповідачем ЄП щодо CBAM Мохаммедом Шахіном українська делегація підкреслила, що хоча Україна залишається відданою кліматичному узгодженню, вона просить про відтермінування застосування CBAM до завершення війни, аби українські підприємства, які вже зазнають тяжких воєнних збитків, могли зберегти конкурентоспроможність і забезпечити більш плавний перехід.

Україна також зробила внесок у глобальні кліматичні діалоги високого рівня, зокрема у Щорічний міністерський круглий стіл високого рівня 2026 року щодо амбіцій до 2030 року, що відбувся 17 листопада під співголовуванням міністра довкілля, кліматичних дій, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Карстена Шнайдера та міністра довкілля, лісів і зміни клімату Індії Бхупендера Ядава, і був присвячений прискоренню практичних рішень зі скорочення викидів та посиленню Шарм-ель-Шейхської робочої програми з підвищення амбіцій та впровадження заходів із пом’якшення зміни клімату. Крім того, на зустрічі країн-партнерів Механізму спільного кредитування (JCM), організованій Японією, Олександр Краснолуцький підкреслив, що з часу приєднання до JCM на початку 2024 року Україна сформувала українську частину Спільного комітету, ухвалила національні правила за Статтею 6 Паризької угоди та запускає національний вуглецевий реєстр. За його словами, перехід від рамкових рішень до конкретних проєктів із японськими партнерами в енергетиці, промисловості, транспорті, сільському господарстві, управлінні відходами та лісовому господарстві не лише зменшить викиди, а й зміцнить енергетичну стійкість України в умовах постійних атак на її енергосистему.