11 листопада в Анталії (Туреччина) Україна відкрила свій національний павільйон на COP31 під гаслом «Україна — це рішення». Це вже вп’яте, коли Україна представляє власний павільйон на Конференції ООН з питань зміни клімату.
На церемонії відкриття були присутні поважні гості, серед яких — представники іноземних урядів, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, бізнесу та громадянського суспільства. Серед них — Дан Йоргенсен, Європейський комісар з питань енергетики та житлового господарства; Андрій Сибіга, Міністр закордонних справ України; та Наріман Джелялов, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Турецькій Республіці.

Церемонія розпочалася хвилиною мовчання в пам’ять про всіх загиблих захисників України, після чого пролунав національний гімн. Міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко звернувся до гостей із відеозверненням.
У своєму виступі міністр Кравченко наголосив, що досвід України у подоланні криз та розробці інноваційних рішень сприяє глобальній кліматичній безпеці, навіть попри те, що країна й досі стикається з повномасштабною війною з боку росії.
«Цього року наше головне послання просте: «Україна — це рішення». Наша виставка демонструє, як Україна відновлює екосистеми, зміцнює енергетичну стійкість, адаптується до кліматичних викликів і будує більш зелене майбутнє навіть в умовах повномасштабної війни з боку росії», — сказав Кравченко.

Андрій Сибіга розповів про реальність, яку Україна приносить із собою на кліматичну конференцію:
«Я приїхав сюди з Києва. Ми живемо під постійною загрозою: сотні дронів і тисячі ракет. У мене та моєї родини щодня є лише кілька годин електроенергії, як, мабуть, і в усіх українських родин. Ось така реальність, з якою Україна приїжджає на кліматичну конференцію. Для більшості країн тут це питання політики; для України — питання виживання».

Міністр подякував Туреччині за проведення конференції. Він зазначив, що поки світ обговорює «зелений перехід» та скорочення викидів, українські ліси горять від обстрілів, річки забруднені, а сільськогосподарський сектор зазнає значних збитків. Близько 10 мільярдів доларів — половина експортного потенціалу України — перебуває під загрозою або вже втрачена.
«Це їжа, якої бракує на столах далеко за межами наших кордонів, що загрожує голодом мільйонам людей. Ми не можемо будувати безпечне кліматичне майбутнє, ігноруючи катастрофічний вплив війни на довкілля. Україна виступає за реальні дії, стійкість та планету, придатну для життя для всіх», — підкреслив Сибіга.
Концепція павільйону «Україна — це рішення» презентує досвід країни щодо виживання та модернізації в умовах кризи як експертизу, якою вона може поділитися зі світом. Незважаючи на повномасштабну війну, Україна продовжує розвивати свою кліматичну політику, впроваджувати європейські реформи, декарбонізувати економіку та формувати нові підходи до «зеленого» відновлення. Церемонія дозволила гостям перейти від усвідомлення масштабів руйнувань, спричинених російською війною, до розуміння сили українського суспільства, міжнародної солідарності та можливостей відновлення, заснованого на сталому розвитку.

Почесний гість Дан Йоргенсен у своїй промові зосередився на шляху України до членства в ЄС. Даніела Гелер, голова Українського кліматичного офісу та директорка проєкту GIZ «Підтримка України у впровадженні Паризької угоди», виступила від імені донорів, які підтримують кліматичну політику України. До гостей також звернулася Ольга Юхимчук, заступниця керівника з питань міжнародної діяльності та сталого розвитку Групи «Нафтогаз». Миколай Сєрга, музикант та засновник організації «Культурні сили України», розповів про роль культури в країні, що перебуває у стані війни.
Гостям показали ретроспективу українських павільйонів попередніх років та презентацію концепції цьогорічного павільйону. Пізніше Олександр Краснолуцький, Заступник Міністра економіки та довкілля України, запросив їх разом створити настінну мозаїку у формі карти України. Мозаїка складена з уламків будівель по всій Україні, зруйнованих внаслідок російської війни.

Протягом двох тижнів COP31 у павільйоні України відбудеться рекордна кількість — понад 70 заходів. Вони охоплюватимуть такі теми, як стійкість до кліматичних змін, енергетична безпека та децентралізація, екологічні наслідки російської агресії, захист Чорного моря, «зелене» відновлення та європейська інтеграція. Серед учасників будуть урядовці, міжнародні партнери, лідери бізнесу, представники громадянського суспільства та експерти з міжнародних організацій.

