Управління кліматичною адаптацією на різних рівнях: від глобального рівня до національних та місцевих дій
Адаптація до зміни клімату здійснюється одночасно на різних рівнях управління: від міжнародного й наднаціонального до національного, регіонального та місцевого. Кліматичні ризики проявляються переважно на регіональному та місцевому рівнях, проте спроможність реагувати значною мірою визначається законодавством, інституційними рамками, фінансовими механізмами, системами даних і політичними рішеннями, що ухвалюються на національному та наднаціональному рівнях.
Європейський Союз є одним із найбільш розвинених прикладів багаторівневого управління адаптацією: ЄС задає спільну стратегічну рамку та механізми координації, фінансування, обміну знаннями й моніторингу; держави-члени переносять ці підходи у національні стратегії, законодавство та секторальні політики; регіони, міста й громади адаптують їх до конкретних територіальних ризиків і втілюють практичні заходи. Водночас це не просте «зверху вниз»: ефективність адаптації залежить від узгодженості дій між рівнями та від того, наскільки місцевий досвід і інформація про ризики враховуються у політиці вищих рівнів.
Наука відіграє поєднувальну роль у цьому процесі: розробляє методології оцінки ризиків і вразливості, формує та гармонізує дані, оцінює ефективність і вартісну результативність заходів, здійснює моніторинг результатів. Не менш важлива співпраця науки, політиків і практиків, зокрема спільне створення знань (co-production) з регіонами та громадами.
Захід присвячено обговоренню того, як має бути організована ефективна система багаторівневого управління адаптацією, як європейська політика трансформується у національні системи адаптації, а національна політика – у конкретні механізми для регіонів і громад, а також можливостям застосування цих підходів у країнах, що перебувають на шляху до членства в ЄС, зокрема в Україні. Ключове питання заходу: як побудувати систему управління адаптацією, що перетворює європейські та національні цілі на ефективні регіональні й місцеві дії, а місцеві знання й досвід – впливають на політику вищих рівнів?
