Від суспільного мандата до проектів, що мають фінансову привабливість: на COP31 у центрі уваги — «зелене відновлення» та муніципальні фінанси для України

12 листопада 2026 року в українському павільйоні на COP31 в Анталії відбулися два взаємодоповнювальні заходи, присвячені перетворенню широкої громадської підтримки кліматичних дій на конкретні проекти відновлення для українських громад, придатні для інвестування. Разом ці сесії поєднали два критично важливі аспекти «зеленого» переходу України: продемонстрували, що сильний попит громадян на чисту енергію зберігається навіть у воєнний час, та забезпечили місцеві органи влади практичними фінансовими та цифровими інструментами, необхідними для створення стійкої інфраструктури на місцях.
Під час першої панельної дискусії «Кінцеве рішення щодо клімату: сила 89-відсоткової світової більшості» розглядалося, як подолання глобального «розриву в сприйнятті» може зміцнити демократичну легітимність, амбіції політики та інформаційну стійкість. Хоча рецензовані дослідження показують, що 80–89 % людей у всьому світі — і 86 % українців навіть у умовах війни — прагнуть більш рішучих дій уряду щодо клімату, більшість громадян помилково вважають, що вони перебувають у меншості. У контексті України, як зазначили доповідачі, ця переважна громадська підтримка дає чіткий мандат на децентралізовану, екологічно чисту та безпечну післявоєнну відбудову.
Модератор Марк Герцгаард із «Covering Climate Now» підкреслив роль журналістики у розриванні цієї «спіралі мовчання» та протидії дезінформації щодо клімату. Керолайн Рейд, старша директорка з питань сталого розвитку компанії Oatly, та Еліза Бейкер з японської організації Media Is Hope розповіли, як споживчі бренди та національні телерадіокомпанії можуть донести повідомлення про ці 89% до сотень мільйонів людей — від пакетів молока у понад 40 країнах до загальнонаціональних соціальних рекламних роликів у Японії. Тим часом генеральний директор Parliamentary Knowledge Foundation Джеймі Андерсон наголосив на необхідності донести точні дані щодо очікувань громадськості безпосередньо до законодавців, щоб вони мали впевненість у підвищенні кліматичних цілей.
Спираючись на цей політичний мандат, наступний семінар «Акселератор кліматичного фінансування: від муніципальних кліматичних планів до інвестиційних портфелів» був присвячений практичним механізмам, що допоможуть українським муніципалітетам, які приєдналися до «Пакту мерів», узгодити нагальні потреби в енергетичній стійкості з довгостроковими кліматичними цілями. Учасники розглянули, як місцеві плани сталого енергозабезпечення та кліматичних дій (SECAP) та пріоритети відновлення можна перетворити на структуровані, готові до інвестування пропозиції щодо відновлюваних джерел енергії, енергоефективності та стійких муніципальних послуг.
Співдиректор GCoM Енді Дікон окреслив основні виклики мобілізації муніципального кліматичного фінансування для «зеленого» відновлення України, а потім керівниця MLGP4Climate Дайва Матоніене презентувала практичний підхід CITY-ACCEL до структурування портфелів місцевих проєктів. Експерт з ІТ та SECAP Догукан Айчі продемонстрував у прямому ефірі пошук відповідних джерел фінансування за допомогою штучного інтелекту на прикладі профілю проєкту, орієнтованого на Україну, щоб показати, як структуровані дані можуть сприяти діалогу з інвесторами. Наостанок, на прикладі сонячної енергетики для водопостачання та водовідведення у Чорткові було продемонстровано місцеві рішення, які можна повторити, а учасники панельної дискусії обговорили гранти, пільгове фінансування та нові партнерства між українськими та турецькими муніципалітетами.